Особливості вивчення предмета в класах допрофільного навчання філологічного напряму

Розвиток особистості – головна підвалина у системі освіти. Навчання буде успішним, якщо людина розвивається як особистість, що володіє позитивною самооцінкою, почуттям власної гідності. Тому завдання вчителя – створити умови для формування освіченої, творчої особистості, для самореалізації її природних здібностей.

Сьогодні увага акцентується на   соціалізації, соціальній компетентності, що визначається готовністю брати на себе відповідальність, бути активним, особливо у прийнятті рішень. Ми знайомі з думкою провідних педагогів: щоб сформувати соціальну компетентність, треба:

-   проводити інноваційні уроки, застосовувати прогресивні технології;

-   створювати та розв'язувати проблемні ситуації;

-   створювати ситуації морального вибору на основі прочитаних творів або життєвих ситуацій;

-   учити дітей висловлювати власну точку зору, вислуховувати думку іншої людини, узгоджувати їх,  доходити до порозуміння.

А це один із аспектів реалізації особистісно-орієнтованого підходу в системі допрофільного навчання, коли розв'язуються найголовніші проблеми. Тому, готуючись до уроків у класах із допрофільним навчанням, перш за усе намагаюся:

-      продумати і правильно вибрати методи і технології навчання відповідно до предмета, теми;

-      створити оптимально зорієнтовані умови для певної групи учнівської молоді щодо їхнього життєвого та професійного самовизначення, враховуючи освітні інтереси, нахили і здібності;

-      допомогти у побудові кожним учнем своєї перспективи, траєкторії особистісного мовно-літературного зростання.

Загальновідомо, що, тільки забезпечивши учнів певним мінімумом знань, можна говорити про створення ними конкретних і різноманітних оригінальних творчих продуктів, можна говорити про формування в  учнів творчої компетентності.

Тому на уроках з української мови поряд із уже добре знайомими формами засвоєння нових знань (бесіда, самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, розгляд і обговорення ілюстрацій) використовую випереджувальні завдання-дослідження, прийом моделювання (продовжити речення, продовжити думку, продовжити визначення), інтерв’ю зі словом, мовою, природою, книгою (залежно від  уроку, його теми, виховних завдань),  інтерактивні ігри «Мозковий штурм», «Так – ні» або «Передаю слово».

Такі завдання допомагають забезпечити згаданий вище мінімум знань учнів, який дає можливість успішно виконати наступне – творче завдання: вказати шляхи вирішення певної проблеми, написати твір-мініатюру на одну із запропонованих тем, завдання на розвиток творчої уяви.

Улюбленою формою активізації засвоєних знань для учнів є інтерактивна гра «Акваріум», за умовами якої учні повинні знати весь теоретичний матеріал, правильно ставити питання і відповідати на них, добирати власний ілюстративний матеріал, висловлювати свої думки і аргументувати їх. Подобається дітям і робота у рамках стратегії «Кубування», суть якої полягає у необхідності дати повні відповіді на шість питань різних типів, що стосуються однієї теми. Останнім часом саме у 9 класі практикую висловлювання на лінгвістичну тему і з обов’язковим аналізом виступу товариша. Це не лише дає можливість ще раз прослухати  і запам’ятати вивчений матеріал, привчає дітей уважно слухати одне одного, а й сприяє розвитку умінь будувати усне монологічне висловлювання,ілюструвати його власними прикладами.

Що ж до етапу закріплення набутих раніше знань, то тут вагоме місце відводжу графічним диктантам, до яких умовні позначки придумують самі діти, тестам, взаємоопитуванню, мовним шарадам, різного роду розминкам (лексичним, орфографічним, пунктуаційним та ін.) та іншим ігровим моментам, які, на мою думку, викликають інтерес до предмету, розширюють кругозір, підвищують інтелектуальний рівень, розвивають творче мислення. Так, наприклад,   часто проводжу словникові диктанти за аналогією, диктанти-редагування, творчі диктанти (з мови); цитатні диктанти, асоціативні, аналітичні (з літератури).

Завжди ретельно продумую і проведення рефлексивно-оцінювального етапу уроку. Тестування, створення сенкану,  самодиктанти, рольові ігри, складання лінгвістичних і літературознавчих загадок та кросвордів – ось лише невелика частина різних видів роботи із учнями для перевірки рівня сформованості нових знань і умінь та їх об’єктивного оцінювання. Часто використовую на уроках картки самооцінювання або взаємооцінювання. Такий метод допомагає сформувати в учнів навички самоаналізу, дає можливість учителю прослідкувати роботу дитини протягом усього уроку, вимагає від неї уваги і активності усі сорок п'ять хвилин.

Домашні завдання також намагаюся урізноманітнювати. Привчаю учнів під час підготовки до уроку користуватися не лише підручником, зошитом, а й іншими джерелами. Зокрема даю Інтернет-адреси, на яких можна знайти цікаву та корисну інформацію як на літературні теми, так і на лінгвістичні, і вже на основі знайденої інформації виконати певне  завдання.

Намагаючись розв’язати проблему комунікабельності своїх вихованців, практикую уроки-роздуми, уроки-діалоги, використовую проектну технологію, інформаційну та  технологію організації групового навчання.

На уроках літератури найчастіше використовую такі прийоми, як обмін враженнями, взаємоопитування, проникнення у зміст художнього слова твору і характеристику персонажів. Пізнаючи матеріал, школярі дають свою оцінку тому чи іншому вчинку, розуміють, опановують уроки життя, моралі, психології.

Обов'язковим видом діяльності учнів, спрямованої на відкриття нових, об'єктивно значущих знань, розвиток творчих здібностей і, можливо, навіть професійних якостей, вважаю залучення здібних старшокласників до науково-дослідницької роботи. Досвід засвідчив, що індивідуальні і групові форми досліджень (наукові семінари, конкурси дослідницьких робіт) є серйозним фактором розвитку креативного мислення учнів. У процесі виконання дослідження у них формуються науковий світогляд, самостійність і критичність думки, вміння аналізувати, узагальнювати, класифікувати тощо.

       У роботі з обдарованими дітьми  спираюсь на їх розвинене мовне чуття, асоціативне мислення, словесно-логічну, образну, оперативну пам'ять. Прагну створити сприятливі умови для мовленнєвої самореалізації здібних учнів через упровадження в практику творчих вправ, проблемних питань, мовних спостережень і дослідів та ін. Як результат – мої вихованці протягом кількох років є призерами районних і обласних предметних олімпіадах, конкурсів творчих робіт, районного, обласного і республіканського етапів конкурсу науково-дослідницьких робіт Малої Академії наук України, конкурсу знавців української мови   ім. П. Яцика.

Кілька слів хочу сказати про практикум із української мови як одну із форм поглибленого вивчення предмета. Хоча на ці уроки ми відкладаємо і роботу із обдарованими, і додаткові заняття із слабовстигаючими, проте в ефективності їх я уже переконуваляся неодноразово. Адже саме під час практикумів учень один на один із запасом теоретичних знань, своїми вміннями і навичками та різного роду практичними завданнями. Широко використовую на них текстоцентричну технологію. Обираю уривок тексту, ставлю до нього одне-два завдання відповідно до теми, а потім виконуємо цілий ряд завдань різного характеру: фонетичну хвилинку, лексичну розминку, етимологічні завдання-дослідження, завданн-конструювання і реконструювання та інші.

Працюючи у класах із поглибленим вивченням української мови та літератури, я зрозуміла, що це справа не одного дня, тижня чи місяця, а наполеглива і систематична робота протягом року, усього терміну навчання.